Рецензия: Колісник Д.В. «НЕ БУЛО БЕЗІМЕННИХ ГЕРОЇВ…» // Історія і культура Придніпров’я: Невідомі та маловідомі сторінки, 2014, вип. 11. С. 207–208
Помітною подією у краєзнавчих дослідженнях історії нашого міста стала поява цього року цікавого і досить нетипового видання – книги Наталії Захарівни Лутченко, присвяченої антифашистському підпіллю в період німецької окупації на теренах лівобережжя Дніпропетровська – в Амур-Нижньодніпровському районі. Дане науково-популярне видання вийшло в серії «Дніпровіана» видавництва «Герда» і стало пудсумком кількарічної (з 2008 р.) наполегливої творчої праці педагога та краєзнавця Н.З. Лутченко.
Дослідження Наталії Захарівни грунтується на джерелах з Державного архіву Дніпропетровської області, зокрема тих, з яких було знято гриф таємності у 1991 р., науковій літературі та власноруч зібраних розповідях очевидців окупації Дніпропетровська у 1941-1943 рр. Саме остання частина джерел є, безперечно, найбільш цікавою з точки зору читача та вагомою у зазначеному виданні. Адже авторка книги протягом декількох років провела серйозну пошукову роботу та методом інтерв'ювання опитала 63 мешканців АНД-району – вже небагатьох, напевно, носіїв безпосередньої інформації щодо подій того буремного й трагічного періоду. Таке активне й плідне застосування «усної історії» робить книгу Н.З. Лутченко особливо «живою», близькою та більш переконливою для читацької аудиторії навіть при відомій суб’єктивності такого роду історичних джерел.
Завдяки книзі Н.З. Лутченко учасники антиокупаційної боротьби 1941-1943 рр. постають перед нами не просто бійцями підпільного фронту, мужніми і нескореними, але і звичайними мешканцями одного з районів Дніпропетровська – людьми зі своїми мріями, характерами, звичками, слабкостями і т. ін., які в складний час зуміли проявити все найкраще в собі, не шкодуючи ані здоров’я, ані досить часто життя. Наближенню до читача описаних постатей значною мірою сприяє і велика кількість ілюстративного фотоматеріалу – фотографії учасників підпілля з різних періодів їхнього життя, будинків, у яких вони мешкали, різноманітні посвідчення окупаційного часу тощо. Все це робить видання Наталії Захарівни неабияким цікавим, «читабельним» та таким, що не залишає байдужим. Адже саме з таких «мікроісторій», маленьких подвигів і самопожертви звичайних людей, які мешкали на тих же вулицях, де зараз мешкаємо ми, і складаються славетні сторінки минулого та історія великих перемог.
Полностью...